“Львів, бачте, вже зовсім не те, що Броди. По-перше, само по собі місто — чистота, ширина, краса! Не намилуєшся. Тобто, звісно, є і у Львові вулиці такі самісінькі, як і у Бродах, котрими і серед літа можна пройти лише у глибоких калошах і затиснувши носа. Зате посеред міста розкинувся парк, у якому дозволено гуляти всім, навіть козам. Вільна країна! По суботах євреї шпацерують всіма вулицями, і ніхто їм на те навіть не зауважить.
А які люди! Чисте золото! Мама каже, що Бродам до Львова — як землі до неба. Мій брат Еля жалкує, що після кордону спочатку йдуть Броди, а за ними Львів. Шкода, що не навпаки. Але Піня йому втовкмачує, що Львів через те й кращий, ніж Броди, що розташований далі від кордону, зате ближчий до Америки”.
Так описує Львів видатний єврейський письменник Шолом Алейхем, який народився і виріс на Київщині, тоді на території Російської імперії. Шолом Алейхем приїхав до Львова у 1905 і прожив тут понад рік.
Після рідних місць, де діяла “черта осєдлості” та інші обмеження для євреїів, Шолом–Алейхема вражало у Львові все. У Львові діяло 27 синагог – яких хочеш: ортодоксальних, прогресистських, цехових, братських. Найбільше письменника вразила велика кількість будівель у Львові, які були побудовані за кошти єврейської громади і в яких були розташовані різноманітні єврейські культурні та просвітницькі організації, навіть окоемий театр.
У цьому театрі письменник познайомився з видатним львівським художником Ефраїмом Лілієном. Лілієн подарував Шолом–Алейхему оформлену ним книжку, на сторінках якої була зображена Менора та поважні євреїЛьвова. Цю книжку Шолом-Алейхем зберігав до кінця життя. А ще життя Львова, де мирно співіснували різні національні громади і зовсім поруч були розташовані греко-католицькі й православні храми, костьоли та синагоги, описане у двох книгах єврейського генія з Наддніпрянщини. Найбільше — у “Мандрівних зірках”.
А ще саме зі Львова, з Клепарова Шолом-Алейхем привіз свій улюблений рецепт кошерної ковбаси, зі спеціально заготовленої ялоаичини та баранячого жиру, з кминком та прянощами. Невеликий, але який показовий рядочок у книзі смаку Львова…
.
Проєкт Книга смаків Львова: єврейські сторінки підготовлено ГО Інститут Галицької Кухні / Клуб галицької кухні за підтримки Український культурний фонд та Львівська міська рада в межах програми “Відповідальність бути / Responsibility to be”.