Ще досі у Варшаві існує ресторація “Адрія”. Зараз це просто популярний заклад “з легендою”. Колись же він був найбільш легендарним у всій Польщі. Ресторан, кав’ярня, американський бар, оранжерея, кілька поверхів, забиті людьми щодня упродовж чотирнадцяти років. І навіть дуже популярний серед поляків анекдот про те, як на другий поверх в’їжджав верхи генерал Вєнява-Длугошовський: адьютант Пілсудського і головний світський лев тодішньої Варшави. Досі є афоризмом слова генерала з анекдоту: “Жарти скінчилися, почалися сходи”.
Якщо ж поколупатися трохи глибше в реальній історії, дізнаємося, що ідея закладу, як і його засновник, народилася у Львові.
Францішек Мошкович народився близько 1873 року в єврейській родині у Львові. У 1890-х він почав працювати в місцевій ресторанній справі — і, як писали сучасники, пройшов усі щаблі цієї професії, перш ніж стати власником. Ще до 1914 року в його руках опинилося кілька львівських кав’ярень. Одна з них — Європейська на вулиці Ягеллонській — стала майданчиком для доброчинного експерименту: ще до Першої світової Мошкович запровадив там пільгове харчування для шкільної молоді. Паралельно він тримав кав’ярню Варшаві і, мабуть, найважливіший для нього заклад — Багателє на теперішній площі генерала Григоренка.
Мошкович щедро підтримував єврейські соціально-гуманітарні установи Львова. Це був не просто ресторатор, а людина з виразною громадською позицією в місті. Утім, зрештою підприємець переміг. У лютому 1931-го, посеред кризи, коли найпопулярніші заклади Варшави банкрутували, він зрозумів, що час підкорювати столицю. І відкрив те саме Café Adria з зимовим садом із живими птахами під скляним дахом та танцзалою з рухомим паркетом, що крутив відвідувачів під час танцю. Уже за перші два роки заклад відвідали понад 2,5 мільйона гостей.
Наприкінці десятиліття Мошкович відкрив у Кракові кінотеатр Scala — у тій самій будівлі, де сьогодні міститься краківський театр Bagatela. Назва його старого львівського закладу пережила і сам той заклад, і його самого. Мошкович помер 23 квітня 1939 року в Рабці. Некролог вийшов у львівському єврейському часописі Wschód.
Проєкт Книга смаків Львова: єврейські сторінки реалізовує Інститут Галицької Кухні / Клуб галицької кухні за підтримки Український культурний фонд та Львівська міська рада в межах програми “Відповідальність бути”.